середа, 20 листопада 2019 р.


15 листопада народний хор ветеранів при Іршавському РБК (кер. О. Сідор. концертмейстер М.Сай) побував з гастрольною поїздкою в санаторії «Боржава» з концертом присвяченим 75-річчю визволення Закарпаття від фашистських загарбників.
Прозвучали твори «Спаси і помилуй нас Боже», «Пісня про Дніпро», власний віршований твір про Другу світову війну і військову агресію на Сході України розповіла учасник народного хору ветеранів поетеса Попович Зінаїда Григорівна, в'язанка закарпатських народних пісень «Шуміла діброва» обробка М.Світлика, дует в складі Людмили Митровці і Марії Глушко виконав закарпатську пісню «Іванку, Іванку», «Там около Левочі» - словацька народна пісня, «Верховина моя» соліст Семен Цібеленко, «Не старіють душею ветерани». Гуморески виконували учасники народного хору Єлизавета Дарімова та Михайло Вакар. Виступ народного хору був тепло прийнятий відпочиваючими санаторію «Боржава». Щиро вдячні учасники народного хору працівниці санаторію «Боржава» Маргариті Петрівні Черничко за особливу турботу для учасників народного хору.


Участь у фестивалі духовної пісні «Покрий мене Божа Мати» для підтримки онкохворих та важко хворих дітей, 20 жовтня в місті Іршава взяв  народний хор ветеранів при Іршавському РБК, керівник Оксана Сідор, серед десяти церковних хорів і більше як вісімнадцять індивідуальних виконавців духовних творів. Він виконав духовний твір «Просимо Тя Діво», який був тепло прийнятий присутніми на фестивалі священослужителями і вірниками церкви. Кожний керівник хору, який брав участь у фестивалі нагороджений почесною грамотою яку вручав сам Високопреосвященніший митрополит Мукачівський і Ужгородський Феодор. Сума 43113грн., які зібрано на фестивалі передано онкохворим дітям які проживають в м.Іршава та Іршавському районі.

учасник хору
Берегій І.Є.

пʼятниця, 8 листопада 2019 р.


17 жовтня у великому залі засідань районної ради відбулась ІХ звітно-виборна конференція Іршавської районної ради ветеранів України. Після звіту голови районної ради ветеранів України Петра Короля за період від жовтня 2015 року до жовтня 2019 року, виборів президії, ревізійної комісії, делегатів на ІХ обласну звітно-виборну конференцію ветеранів України виступив з концертною програмою для делегатів конференції народний хор ветеранів (кер. О.І.Сідор, концертмейстер М.М. Сай). Були виконані твори «Спаси і помилуй нас Боже», «У неділю рано раз» – старовинна рекрутська пісня, віночок закарпатських народних пісень «Шуміла діброва» - обр. М. Світлика, «Там за горов» - українська народна пісня, обр. П.Милославського, «Там около Левочі» - словацька народна пісня.
Виступ народного хору ветеранів при РБК був тепло спринятий учасниками конференції.

вівторок, 13 серпня 2019 р.


8 – 9 травня народний хор ветеранів  (керівник Сідор Оксана, концертмейстер Сай Михайло) виступили перед учасниками «Дня пам’яті і примирення», виконавши пісні «Про Дніпро», «Спаси і помилуй нас Боже», «Не старіють душею ветерани» і поклали вінок до пам’ятника полеглим у Другій світовій війні.
9 травня народний хор ветеранів виступив в санаторії «Боржава», де були виконані твори «Два журавлі» (сл.Ткача, муз.Білаша), «Про Дніпро» (сл.Долматовського, муз. Фрадкіна), «У неділю рано раз», «Рідна Верховина», «Там за горою, там за межею». Виступили з гуморесками Вакар Михайло Михайлович, Дарімова Єлизавета Петрівна. Відбулося покладання свічок до імпровізованого вічного вогню. Після каші і фронтових сто грам разом з глядачами прозвучали фронтові пісні «Катюша», «Смуглянка», «Синій платочок» і інші.
По дорозі додому учасники народного хору ветеранів поклали квіти і лампадки біля пам’ятника загиблим у Другій світовій війні у центрі с.Довге і вшанували хвилиною мовчання.

Берегій І.Є.
учасник хору

вівторок, 30 липня 2019 р.


У новорічно-різдвяні дні 2019 року народний хор ветеранів при РБК (керівник Сідор О.І., концертмейстер Сай М.М.) колядував і вінчував у державних установах.
У міськраді голова Бобик С.С. прозвучали колядки «Добрий вечір тобі пане господарю», «Тиха ніч», «Бог предвічний народився» і вінчування учасників народного хору Даримової Є.П. і Цібеленко С.М. з побажаннями здоров'я, добробуту, благодаті, мирного неба.
Голова міської ради Бобик С.С. побажав учасникам народного хору ветеранів творчих успіхів, матеріальної підтримки у 2019 році за що йому учасники хору щиро вдячні і виконали твір «Многая літ».
Виступив народний хор ветеранів також перед колективами рай ради, райдержадміністрації, пенсійному відділі, фінансовому відділі, в кабінеті начальника відділу культури.
За солодким столом обговорили творчі плани народного хору ветеранів на 2019 рік.

Берегій І.Є.
учасник хору


пʼятниця, 30 листопада 2018 р.


29 листопада 2018 року відбулася переатестація  народних (зразкових) аматорських колективів на підтвердження звання в Іршавському РБК.
В переатестації брали участь такі колективи: народний духовний оркестр с. Доробратово, гурт «Остра тирнина», зразковий вокальний ансамбль «Дзвіночок» с.Білки, народний хор ветеранів Іршавського РБК, зразковий духовний хор с. Білки, студія сучасного танцю  Be Free.
Народний хор ветеранів Іршавського РБК (керівник Оксана Сідор, концертмейстер Михайло Сай) виконав твори: «О, Боже, спаси і помилуй» - духовний твір, «У неділю рано, раз» - старовинна рекрутська пісня, «Рідна Верховина» - сл. і муз. М.Кречка, соліст Цібеленко Семен, «Там, около Левочі» - словацька народна пісня, обробка В Тацака, «Сидить сокіл на черешні…» - віночок закарпатських народних пісень, обробка М.Світлика.
Члени атестаційної комісії з переатестації  народних (зразкових) аматорських колективів на підтвердження звання:
Токарчак Н.М, - голова комісії,
Барановський В.В.,  Ленарт Л. Дез. – члени комісії.
Сподобалась виконавська майстернісь, репертуар, підібрані твори народного хору ветеранів РБК і хору ветеранів підтвержено звання народго.
Було повідомлено, що таких колективів залишилось всього декілька в області і побажання творчих успіхів і довгих років виступів перед глядачами.

пʼятниця, 12 жовтня 2018 р.


на святкуванні 677 річниці міста Іршави
.
Перше знайомство з Іршавою у мене було ще в минулому сторіччі, у далекому 1961 році. Нас, учнів, привезли сюди на екскурсію на ткацьку фабрику. Пам’ятаю величезні цехи, шум ткацьких станків, та ткаль, які снували поміж ними, виконуючи якусь незрозумілу для нас роботу. А потім на автостанцї ми їли свої бутерброди та ласували морозивом. І хто знав, що через деякий час, у 1972 році я приїду сюди на постійне місце проживання? На той час Іршава мала статус селища міського типу, а вже потім, у 1980 році стала містом. Звичайно, не можна  зрівняти теперішню Іршаву  з тодішньою. Тоді в центрі тулились одне до одного маленькі продовольчі та промислові крамнички. Дороги були так собі, тротуарів майже не було. А зараз наше місто набуває собі вигляд такого гарного, ошатного містечка. Істотно змінилась Іршава за останні  роки: виросли нові будівлі, заасфальтовані дороги майже по всьому місту, прокладено тротуари. А коли приходить весна, то місто ніби одягається в ніжний, рожевий одяг і потопає в розкішному цвітінні сакур. Ото краса!!! Ми вже всі пересвідчились в цьому. Звичайно, ще багато потрібно зробити, щоб наше місто було зразковим. Та не все зразу. Головне те, що керівництво міста плідно працює в цьому напрямі.
Ну а тепер про не менш головне: нас включили в концертну програму святкування 677 річниці міста Іршави, яке відбулося в першу неділю жовтня. День видався напрочуд гарний — яскраво світило сонечко, було по-літньому тепло. Ми, звичайно, переживали. Чи не вперше нам приходилось виступали на такій великій сцені. Готували ми “У неділю рано, раз” – старовинну рекрутську пісню. Сучасність народний хор ветеранів показав у виконанні приспіву і підтанцьовки до супер сучасної пісні «Плакала», солістці багаторазової лауреатки різних фестивалів Каті Сапожнік. Співати ще так, але підтанцьовувати? Ми старались, у нас спочатку не зовсім виходило. Оксана Іванівна серед усіх нас виділила Розу Чедрик, яка  танцювала краще за всіх. Потім Роза Петрівна і нас навчала, як потрібно було гарно рухатись на сцені. Та ось настав кульмінаційний момент — ми вже на сцені. Особисто я (думаю що і всі ми), як побачили добродушні, приязні, усміхнені обличчя іршавчан, то куди і дівся той острах і збентеженість! А ще коли з нами наш керівник Оксана Сідор та концертмейстер Михайло Сай - то нам і зовсім спокійно на душі стало. Виступили ми добре, інакше б земляки нам так щедро не аплодували. Оце була радість! Радість і вдячність глядачам,  які нас розуміють, і яким подобається наш спів.
А ви знаєте, що наш хор  унікальний?  Це не я кажу, хоч і повністю згідна з цим. Таку оцінку нам дало “Закарпаття онлайн”. Ну і як вам? Правда здорово?
А вже після концерту,  мер  нашого міста Степан Степанович Бобик, люб’язно запросив нас у кафе “Галка”,  де ми і продовжували свято.
Ось таке було у нас свято - свято і радість у кожного в душі.




 Людвіга Коваленко
Ігор Берегій
учасники народного хору ветеранів Іршавського РБК.
жовтень 2018 р.


четвер, 4 жовтня 2018 р.


Будні та свята хору “ Ветеран” Іршавського РБК

після  літніх канікул 2018 р.

Ура!!! Канікули закінчились! Ми такі раді, що знову зустрілись на наших репетиціях. Засмаглі (літо цього року  було спекотне), сповнені сил та енергії. Садово-городні роботи вже підходять до завершення, і наші комори істотно поповнились запасами на зиму. Школярі радіють, коли канікули починаються, а ми навпаки. Що й казати. Скучили ми один за одним, хоч поодинці і не раз зустрічались в  Іршаві. Але  це не то. А от коли ми разом, всі, та однією командою... Оце вже насправді свято для нас. Так от: перші репетиції  пройшли дуже весело та радісно. Насамперед  ми привітали своїх колег-ювілярів з днем народження.  Так-так, саме ювілярів. Я вважаю, та напевне зі мною погодяться всі, що після 70 років прожитого життя - кожен рік вважається ювілейним. Ось так! А ювілярів у нас назбиралось чимало: це і Ігор Берегій, Людмила Митровцій, Марія Парада  і Михайло Вакара. Та це ще не все. У нас ще була одна дуже надзвичайно приємна подія — нашому керівнику хору Оксані Сідор  виповнилось 35 років, ні не з дня народження, (хоч думаю, що вона погодилась б на це), а трудового стажу. Та для творчих працівників такого поняття як  “стаж роботи“ не існує ( в моєму розумінні). Якось Оксана Іванівна у своєму інтерв'ю сказала: “Я виросла  в клубі...“. Звідси і виходить, що творчий стаж значно більший, і почався він у неї ще з дитинства. Добра,  талановита, толерантна, скромна та до того ж і красива. От бачите скільки в одній людині зібралось хороших, позитивних якостей.  Ми радіємо з того, що в нас такий керівник. А то буває і інакше - людина наче і нічого, та при першому спілкуванні і не хочеться вдруге мати з нею розмову. Далі повторили ми наш репертуар, бо попереду концерти, концерти...
21 вересня ми поїхали в с.Чорний Потік вшанувати пам'ять загиблих партизанів, які захищали наш край від німецьких фашистів. Їхали в автобусі і кожен думав про своє. Якось сумно було на душі.  Відбувся мітинг, на якому виступили голова села , представники району та запрошені гості. Зразу після мітингу ми заспівали пісню  “ Спаси і помилуй нас, Боже ”, в'язанку коломийок  “Сидить сокіл” та “ У неділю рано”. Пісні полинули високо в небо, над горами, ніби дякуючи народним месникам, які захищали наш чудовий край, край смарагдових смерічок та числених потічків з чистою, прозорою і такою живильною водою. І зараз на сході України неспокійно - іде війна. На мітингу виступила військовослужбовець з Виноградова  -  зовсім юна дівчина, і з сльозами на очах розказала нам , що цього року на цій війні у неї загинув рідний брат. Спокійно слухати цю розповідь не можна було. Я думаю, що в багатьох з нас стиснулося серце від жалю та болю, і на очах бриніли сльози. А скільки молодих солдат уже загинуло, залишивши після себе незабутні, світлі спогади...
23 вересня в районному будинку культури відбувся фестиваль духовної пісні. На цьому фестивалі приймали участь багато хорових колективів району, і ми також. Хор виконав пісню ” Спаси і помилуй нас, Боже”, та “ Просимо, тя, Діво”. Відчуття урочистості, піднесеності та роздумів про подальше життя    довго не покидало нас.
Сьогодні 1 жовтня. Кажуть що це день людей похилого віку. Але це  насправді не про нас. Може це про тих кому вже за 100? А нам же тільки (як я вже писала) по сім...надцять років. Як правильно примітила наша колегиня  Павльо Марія, ми відносимось до людей поважного, або ж літнього віку. Літнього віку краще, і то на самому початку літа. За літом приходить осінь, зима і надія. Надія на краще життя-буття, на те, що на кінець в нашій Україні знову запанує мир та злагода, не буде цієї клятої війни.
Цього ж дня, по запрошенню керівництва санаторію “Боржава”, що знаходиться в с.Довгому ми відпрацювали свою концертну програму. Керівництво санаторію нас тепло зустріло, надало транспорт . Як завжди концерт ми почали з духовної пісні ”Спаси і помилуй нас, Боже”.  А взагалі то репертуар у нас різноманітний - і в'язанки коломийок “Сидить сокіл” та “Шуміла діброва”, “Рідна  Верховина” у виконанні нашого соліста Семена Цільо, а також і жартівливі пісні - “Там около Левочі, “У неділю рано“,  і багато інших пісень. Закінчували ми свій концерт традиційно піснею ”Ветерани”.  
Співали ми як ніколи,  легко, весело, злагоджено, на одному подиху.  І знову ж таки Єлизавета Дарімова розказала  смішну гумореску, яка всім дуже сподобалась. Тепло реагували на наш виступ глядачі . Вони неодноразово нагороджували нас криками “браво”, що було дуже приємно. А потім  підходили до нас, розпитували про все, хвалили наше Закарпаття  і фотографувались з нами на пам”ять. В свою чергу ми побажали відпочиваючим доброго здоров'я і запрошували ще не раз приїхати до нас.  В “Боржаві” ми виступаємо цього року  вже вдруге. А це  значить, що їм подобаються наші пісні та їх виконання. “Кавилювали ми і фіглювали”. Ось на телефонний дзвінок наша Аня Ракович  серйозно відповіла: ”А я на гастролях. Прошу не турбувати”. Та вона правду й сказала, це і є наші гастролі. Добре, коли все добре.  Може це тому, що нам допомагали наші рідні гори,  чисте  повітря з ароматом духмяних трав? Повертались додому ми радісні та щасливі.
І ще одна радісна подія - наш хор омолоджується. Не думайте, що ми молодші стаємо (а як би було добре, аби якимось чином так і сталося!). Це до нас прийшли співати дві приємні молоді  жіночки, вже учасниці нашого хору - Марія  Сак із с. Сільце, та Марта Делеган  із с. Загаття. Обидві вони працівники культури. Маючи такі гарні та сильні голоси, вони вже дебютували на цьому концерті. Думаю, що їм подобається наш колектив.
Ось так ми і живемо.
Людвіга Коваленко
                                                 учасниця хору Ветеран“ Іршавського РБК.
                                                        жовтень 2018 р.














вівторок, 7 серпня 2018 р.


ХОР ВЕТЕРАНІВ У ТВОРЧОМУ ТУРНЕ.

Більш як 70 літ тому пролунали останні залпи гармат і настала така довгожданна тиша. Нарешті закінчилась Велика Вітчизняна війна, яка забрала багато мільйонів життів українців, наших предків. Наші батьки розказували нам про ті страшні  жахіття, які пережив наш народ. Найбільше жертв у тій  війні понесла Україна.
9 травня цього року ми з концертом поїхали в санаторій “Боржава”, який був присвячений пам’яті загиблих. Виконувались пісні, які прославляли героїв війни. В с. Довгому ми поклали квіти біля пам’ятника.
І тепер в нашій Україні війна... Ця війна забрала життя багатьох людей. До щему в серці шкода тих дітей, які залишились сиротами, тих вдів та матерів, обличчя яких назавжди овіяні горем.
Наш хор - народний хор ветеранів Іршавського районного будинку культури також був запрошений виступити з концертом перед відпочиваючими санаторію “Синяк”, що на мукачівщині. В Іршаві на той час було спекотно, а там нас зустріла приємна прохолода, п’янке чисте повітря та високі стрункі смереки, що наче  охороняють цей чарівний куточок нашого Закарпаття. Недарма кажуть, що Закарпаття то є маленька Швейцарія. Та помилуватись природою  нам не було часу. Швиденько переодягнувшись, ми піднялись на сцену. Нас привітно зустріли глядачі. Репертуар концерту у нас був різноманітний. Були пісні і на релігійну тематику, патріотичні, а також і запальні закарпатські в’язанки коломийок.
Справжньою окрасою концерту було читання власних віршів  З.Г.Попович. Здавалося б звичайні, прості слова, а так глибоко западають в душу. Особливо сподобались вірші “Карпатський край” та “Срібне джерело”. До речі, у Зінаїди Григорівни (ми кажемо, що це наша поетеса) є багато віршів на різні теми. Багатьом учасникам хору на день народження вона подарувала своє творіння.
У нас також є і соліст хору. Це Цібеленко С.М., який живе у с. Білки. Його прекрасним, сильним та дзвінким  голосом захоплюємось не тільки ми. Глядачам дуже сподобалась пісня у виконанні Семена Михайловича  “Рідна Верховина” на слова і музику Михайла Кречка.
Не можу не згадати нашого шановного Михайла  Михайловича Вакара. Його гуморески і вірші смішили не тільки відпочиваючих , а і нас, хоч ми вже не раз слухали їх. І це при тому, що Михайлу Михайловичу вже понад вісімдесят!
А ще у нас є скромна та привітна, ну і просто красива жінка -  Василина Йосипівна Лендєл. Своїм ніжним та водночас сильним голосом вона як заспіває “Гей, Іванку, ...”, то здається, що  гори та смереки принишкли, слухаючи її спів. Василина Йосипівна - найстарша учасниця нашого хору.
Ще багато можна писати про наших учасників хору і всі вони гідні захоплення. Ось наприклад Ігор Євгенович Берегій- активний, скромний, добродушний. В минулому він хороший районний терапевт. І зараз його згадують вдячні пацієнти. Тепер він ще й серед керівників районного осередку  ветеранів. Цього року на життєвому календарі йому вже виповнилось  80  років. А ось взяти Людмилу Іванівну Митровцій та Марію Михайлівну Шпак- педагог та головний зоотехнік району. Крім того, що вони співають, вони ще є серед засновників жіночого клубу “Берегиня”. До речі, Людмилі  Іванівній, такій активній, красивій жінці - 19 липня був також ювілей — 70 років. Єлизавета Петрівна Дарімова та Магдалина Андріївна Васильцюн - кухарі. Смачними обідами годували вони Іршавчан. Крім того, Єлизавета Петрівна також дуже гарно розказує гуморески. А ще  Марія Іванівна Глушко — наша староста. Вона завжди старається організувати щось цікаве, щоб наше життя отримило приємну окрасу. Є серед нас і бухгалтери, економісти, бібліотекарі, будівельники і багато інших професій. Та це все в минулому. Хоч як сказати. Вчитель він і вдома вчить дітей , внуків. Бухгалтер та економіст також все життя рахують чи сходиться дебет з кредитом. А от професії лікаря та кухаря  взагалі тісно пов’язані між  собою і такі необхідні вдома.
Середній вік учасників нашого хору становить сім.... Як ви думаєте? Правильно ви догадались -  сімнадцять років!
А якщо серйозно, то по моїх підрахунках приблизно  75 років. Найстаршій учасниці хору буде 88 років, а наймолодшій тільки-но виповнилось 70. Погодьтеся, що це все-таки поважний вік. У кожного за плечима пройдена своя життєва дорога. В когось вона широка та світла, а в когось і не дуже. Як писав Т.Г. Шевченко: “... у кожного своя доля, та свій шлях широкий...”. Але відкинувши всі наші негаразди, якісь проблеми, ми з радістю ідемо на репетиції. Нас всіх об”єднує любов до пісні. Стараємось приходити трохи раніше зазначеного часу. Це щоб поспілкуватись між собою. При зустрічі навперебій  розказуємо про свої останні новини, про своє життя-буття.
У нас дуже хороші керівники хору. Це Сідор Оксана Іванівна- керівник та Сай Михайло Михайлович - концертмейстер, які  заслуговують на особливу пошану та подяку.  Адже це вони нас розуміють, віддають нам частину свого тепла, ТЕРПІННЯ, доброзичливості та розуміння. За це їм низький уклін.
Та наші керівники також піклуються не тільки про нашу “ роботу”, а і про наш відпочинок. Ось недавно ми їздили в приватну садибу “Срібне джерело”, що в Кам’янці. Нас привітно прийняв власник Петровцій . Це дуже гарне місце для відпочинку. А не так давно там була стрімка гора. А зараз тут і басейн (передбачено також і для малят), і альтанки, і гарні дерев’яні будиночки. А навколо ті ж самі смарагдові смереки, чисте повітря, наповнене ароматом духмяних трав та неймовірні краєвиди. Відпочивши, ми радісні та щасливі повертались додому.
А ще особлива подяка  Степану Степановичу Бобику - голові міськради, Горіну Олександру Васильовичу - голові РДА, Симканинцю Віктору Андрійовичу - голові райради, сім’ї  підприємця Чейпеш Івана Васильовича   та іншим. Вони завжди ідуть назустріч нам, підтримують як  тільки можуть. А скільки нам треба для душі, коли нам тільки по сім...? Я завжди кажу, що ми вже дочекалися внуків, а комусь пощастило і правнуків. А що нам ще треба для повного щастя? Правильно думаєте. Головне, щоб нас ноги не боліли та голова була чистою, ясною. Ну і  звичайно ж нам так ще хочеться співати... А ще ми хочемо,  щоб на схилі нашого віку  і від нас була якась користь суспільству. Адже в деякій мірі ми пропагуємо українські пісні, культуру Закарпаття. Надіємось, що даруємо людям радість.

                                                Людвіга Коваленко
                                                 учасниця хору ветеранів Іршавського РБК.
                                                        серпень 2018 р.


«Срібне джерело»
Яскраве сонце, в небі рідкі білі хмари,
Басейну літнього прозоро-чиста голубінь,
Висять будинки-зруби понад зелені гори
І лісу ізумрудного безмежна даличінь.

Це – «Срібне джерело» в урочищі моститься,
Ми, ветеранів хор, тут відпочити завітали.
Повітря чисте і вода джерельна тут іскриться
Від спілкування й відпочинку задоволення дістали.

Пісні дзвінкі, басейну чистота
Просто розслабились і разом посиділи.
Давно небуло гарно й мило так,
Години відпочинку швидко пролетіли.

Дорогою розбитою додому повертаєм,
Задумались, притихли і дрімаєм,
Красу карпатську з сумом залишаєм,
Ще тут, але за «Срібним джерелом» скучаєм…

Зінаїда Попович
«Синяк»
Чисто-свіже повітря напоює нас
Смаком трав і розкішних дерев одвічних.
Ми прибули в «Синяк» в надвечірній той час,
Щоб пісні свої нести всім людям приїзджим

Акуратні будівлі містяться у щелені
Серед прадіда-лісу могутнього велетня,
Ніби кинув хтось бусин намиста барвистого
Поміж зелені трав і потічка бистрого

Так доречно звучать слова пісень народних,
Ніби вийшли з землі і поринули в просторі
Серед тиші дзвінкої їх чутно далеко
Сині гори розносять чарівнії звуки.

Встигли ми поспівать й однодумців знайти
Серед численних гостів приїзджих
Вони славлять красу й велич гір цих святих
І лікують і тіло і душі свої перетруджені й зніжені

Повертаємось пізно ми із «Синяка»
Навкруги нічка темна панує над нами
Вже Мукачево світить вогнями для нас
Як завжди, вдячні ми приїзджаєм з піснями

А Іршава вже бачить хорошії сни
Пізно. Тихо і тепло нас місто стрічає.
Хай як гарно буває у іншах краях,
Але кращого міста, як наше, немає.

Зінаїда Попович
Сині Карпати
Стоять Карпати сині, смерічками покриті,
Стоять віками сивими, долинами розділені,
Річками бистрими, як стрічками пов’язані,
Стоять велично й гордо, у небеса націлені.

Здається, ніби вічність й невмерущість сюдою линули,
І, трохи притомившись, сіли відпочить.
Подихали повітрям, води цілющої джерела кинули
Тай подалися дальше, знов чудеса творить.

Тут різнотрав’я буйне проростає,
Грибів і ягід – хоч день і ніч збирай,
Дерев поважних ліс оберігає
Карпатських звірів соні зграй.

На полонинах дальніх пасуться вівці стадами,
Поважні вівчарі їх водять й бережуть,
Мандрують усе літо вони з отарами,
А вдома їх батьки, кохані й діти ждуть.

Зінаїда Попович


вівторок, 31 липня 2018 р.


1 серпня 2018 року Ігорю Євгенієвичу Берегію – голові ради ветеранів м.Іршави, учаснику народного хору «Ветеран» Іршавського району виповнюється 80 років.
Від імені народного хору «Ветеран» та особисто від себе вітаю Ігоря Євгенієвича з цим чудовим ювілеєм, бажаю в здоров’ї, радості, благополуччі, в колі рідних і друзів щасливо прожити своє життя.
Хай кожний прожитий Вами день буде наповнений благодаттю і задоволенням від прожитого.
Щасти Вам на многії і благії літа.

Ось і зрілість настала
Швидко роки летять
Доля Вам дарувала
Зореносних вісімдесят.

За ці роки прожито багато,
Було все на життєвім шляху:
Ваша справа – людей лікувати,
На життя дарувати надію ясну.

На рентгені людину Ви бачили наскрізь:
Серце, легені і ШеКаТе
Ви вносили в діагнози ясність
Люди вдячні донині за те.

А пізніше була терапія
У всій складності й суті її
Сотні хворих черпали надію,
Лікувались й верталися в сім’ї свої.

Де б не були Ви, де б працювали
Вдячні люди тримають у пам’яті Вас
Добрим словом не раз пригадали
Сім’ю Берегіїв – лікарів в добрий час.

Невгамовний характер спокою немає
У суспільній роботі знайшли Ви себе
Ви піклуєтесь за ветеранів
За хористів – колег, за усе.

Сім’янин Ви хороший , хазяїн у домі
Все у Вас доладу, все в порядку
 В Вас достойна заміна – дві доні,
Ну і внук любить діда і бабку.

Дай Вам «Боже», у щасті й здоров’ї
Довгі роки прожити на світі
Щедро, радісно і повнокровно
В колі рідних і друзів, у благодаті!

З великою повагою:
Зінаїда Гр. Попович
 1 серпня 2018р.

четвер, 26 липня 2018 р.

10 квітня у виставковому залі районного будинку культури відбувся районний фестиваль духовної пісні «Да святиться ім’я Твоє». Серед більше, як 15 колективів і індивідуальних виконавців духовного співу в районі взяв участь народний хор ветеранів при Іршавському РБК (кер. О.І. Сідор, концертмейстер М.М. Сай). Він виконав твори «На горі священій» сл. Ю.Шипа, муз В.Кобаля, «Просимо тя Діво» сл. і муз. В. Матюка, «Спаси і помилуй нас Боже», «Христос Воскрес».
Учасники фестивалю духовної пісні познайомилися з виставками народних умільців присвячених Пасхальним святам (писанкарством, вишивками, картинами і іншим).
У святі взяли участь представники державних установ і духовні особи району.
учасник хору,
Ігор Берегій


понеділок, 12 лютого 2018 р.

Іменинники народного хору ветеранів 
у січні
    Відсвяткувавши новорічно - різдвяні свята, фестиваль «Іршавський бетлегем 2018» народний хор ветеранів при РБК (керівник Сідор О. концентмейцер Сас М.) приступили до репетицій: вивчення нових творів і повторення старих творів, підготовки програми на Шевченківські торжества і 8 березня. Вивчили нову закрпатську народну пісню «Пониже Залужа» обробка Федора Турянина повторили старі, словацьку народну «Там около Левочі» та вязанку «Сидить сокіл на черешні». Обговори плани на 2018 рік.
   Голова первинної організації ветеранів м. Іршави Ігор Берегій привітав з днем народження памятними листівками іменинників, які народилися в січні: Зою Василівну Макаренко, Єлизавіету Петрівну Даримову, Івана Васильовича Меренича. За солодким столом зібрання обговорювало наболівші житеві проблеми, заспівали іменинникам «Многая літ» в різних варіантах, пісні «З днем народження», «Літа минають», «Снігопад», «Перелаз-перелаз» та інші. Імениників з днем народження привітали: керівник хору Оксана Сідор, учасники хору Людмила Митровці, Людмила Коваленко, Магдалина Васильцун і Зінаїда Попович.
Учасник хору Берегій Ігор

четвер, 18 січня 2018 р.

Народний хор ветеранів в святкуванні новорічно-різдвяних свят.

По традиції народний хор ветеранів при РБК (керівник Сідор О.І. концертмейстер, Сас М.М.) взяв участь у вінчуванні і колядуванні. Колективові міськради (голова Степан Бобик) прозвучали колядки «Добрий вечір тобі пане господарю» та «Нова радість стала».
Голова ОТГ Степан Бобик ознайомив присутніх з планами на новий 2018 рік, які прийшли до душі присутнім. Учасники хору в декількох варіантах виконали твір «Многая літ» і щедро повінчували колективові міськради з побажанням щастя, радості, добробуту, благодаті, здоров’я та всіх гараздів.
З аналогічним вінчуванням і колядуванням народний хор ветеранів виступив перед колективами райдержадміністрації (голова Олександр Горін) і колективом райради (голова Віктор Симканинець).
Керівники району побажали народному хору ветеранів творчих успіхів і підтримку у всіх починаннях.
12 січня 2018 року народний хор ветеранів взяв участь у районному фестивалі вертепів і колядницьких колективів «Іршавський бетлегем 2018» прозвучали твори  «Добрий вечір тобі пане господарю» та «Нова радість стала» і вінчування Єлизавети Даримової та Семена Цібеленька.
Учасники народного хору ветеранів познайомились з персональною виставкою Василя Філеша «Боржавська Єлегія». Полотна художника приваблюють майстерністю, вишуканим колоритом і дуже сподобались учасникам народного хору ветеранів.  











четвер, 2 листопада 2017 р.

Творча поїздка народного хору на фестиваль

28 жовтня в приміщенні Мукачівського драматичного театру відбувся фестиваль «Червена ружа трояка».
Про популярність фестивалю свідчить участь художніх колективів Румунії, Словавакії, Польщі, Сербії і Хорватії.
Народний хор ветеранів при Іршавському РБК (керівник Оксана Сідор, концертмейстер Михайло Сас) виступив із такими творами: в'язанка «Шуміла діброва» обр. П. Світлика, «Чия вина», в'язанка «Сидить сокіл на черешні» обр. М.Світлика, виконання яких були тепло зустрічі глядачами.
Під час творчої поїздки народного хору ветеранів відбулася зустріч колективу з письменником Михаїлом Градом. Письменник подарував учасникам народного хору збірки своїх творів з автографом. Особливо цікава збірка віршів «Закарпатська зозулиця» на оригінальній мові. Учасники хору з задоволенням і змістовно провели свій час і з піснями повернулися додому.